Call-центр +380504809115

Історична довідка

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ КАТЕРИНОСЛАВСЬКОЇ ТОВАРНОЇ БІРЖІ У 1907-1920-х РОКАХ

history katertbКатеринославська Біржа відкрилась у 1907 році. Біржове товариство об’єднувало представників торгівлі, промисловості і сільського господарства. На Біржовий комітет, який був представницьким і виконавчим органом Біржі, покладалося піклування щодо підтримки і розвитку Катеринославської оптової торгівлі і взагалі сприяння розвиткові торгівлі, промисловості і річного судноплавства. Заснування Біржі заповнило велику прогалину в житті різних торгово-промислових підприємств, які густою сіткою вкрили губернію.

Першим головою Біржового комітету був Л.М.Вургафт (1907 – 1911 рр.), другим – Л.М.Дмитрієв (1911 – 1918 рр.). До складу Біржового комітету входили місцеві купці і підприємці – Е.К.Бродський (скотар, земський діяч, благодійник), М.С.Копилов (комерції радник, гласний Катеринославської міської думи), Г.Е.Камб’є (бельгієць, директор Анонімного акціонерного товариства “Катеринославський трамвай”), І.Д.Джигіт (власник тютюнової фабрики, гласний міської думи), М.Ю.Карпас (потомствений почесний громадянин, гласний міської думи, благодійник), К.Д.-фон Гесберг (голова губернської земської управи), С.П.Палей, А.Н.Коган, А.О.Свіцин та ін.

Біржове товариство, до складу якого входило більше як сто представників, розподілялося на три розряди за розміром обсягів виробництва і, відповідно, за оплатою членських внесків. Так, до Першого входили промислові підприємства І і ІІ розрядів – Брянський завод, Трубопрокатний завод, Новоросійське товариство, Дніпровський завод Південно-Російського Дніпровського металургійного товариства, Центральне електричне товариство, Катеринославське відділення Азовсько-Донського комерційного банку і т. інш. До Другого – промислові підприємства ІІІ-го розряду, торгові підприємства І-го розряду і власники млинів – Е.Вюрглер і Кº, І.Е. Кофман, І.І. Тіссен (комерціі радник, борошномел, гласний міської думи), бр.Шифріни (борошномели), купці А.Г.Зільбермани і Н.С.Заславські. Усього 18 осіб, що вносили внески у розмірі 50 крб. До Третього розряду входили такі, які торгували за промисловими свідоцтвами ІІ-го розряду - їх було найбільше – 77 осіб і вони сплачували членські внески у розмірі 25 крб. Це були страхові товариства,
відділення С.-П.-Б. Міжнародного комерційного банку, власник “Американського магазину” А.М.Коган, купці Ф.П.Дедіков, А.П.Жиров, А.І.Гурєєв, М.І.Коттавоз (француз, директор Центральної електричної станції в Катеринославі), В.Я.Левенсон (підприємець і колекціонер), Е.К.Бродський, П.Немировський та багато ін.

При комітеті працювали арбітражна, ревізійна і котирувальна комісії, 

присяжні маклери (9 осіб), біржевий нотаріус, юрисконсульт.Karpas 01Видавничим органом Біржі був “Биржевой Бюллетень”.
Від 1907 по 1918 рр. Катеринославська Біржа не мала свого приміщення, а винаймала (орендувала) будинки у центрі міста. З 1907 по 1914 рр. це був будинок одного з членів Біржового комітету І.Е.Кофмана на Катерининському проспекті № 71-73 (будинок не зберігся, на його місці тепер будинок № 55). Питання про оренду більш зручного помешкання поставало кожен рік і у 1914 р. Біржовий комітет переїхав до будинку № 7 по вул.Садовій (тепер вул. Сєрова), в якому до того розміщувалася Катеринославська філія відомої в імперії “Печатня С.П.Яковлева” (фото додається).
Головними предметами торгівлі Біржі були: зерно, борошно, вугілля, залізна і марганцева руда, метал, ліс, сіль. Таким чином, зернові і гірничо-промислові угоди були головними предметами торгів.

Протягом 1910-1914 рр. Біржовий комітет порушував і вирішував наступні питання: сприяв організації в Катеринославі першого з’їзду південно-російських борошномлинарів; про відкриття Всеросійського хлібного і борошномлинарного банку; приймав рішення щодо боротьби із засміченням хлібу, що вивозився за кордон і на внутрішні ринки; вирішував питання про зрівняння залізничних тарифів на борошно і зерно, не лісові вантажі. Представники Біржі брали участь у Тарифному з’їзді, де відстоювали інтереси нашого регіону; порушили клопотання про скасування подвійної платні за збереження вантажів на ст. Катеринослав; про покращення порядків на міжміському телефоні, про встановлення окремого зв’язку між Катеринославом і С.-Петербургом; про організацію і розширення хімічної лабораторії; про участь у з’їздах представників біржової торгівлі; про необхідність змін законів щодо участі євреїв у торгово-промисловому житті держави; про збільшення комерційних навчальних закладів і про відкриття у Катеринославі Комерційного інституту; про термінове прийняття заходів до збільшення кадрів гірничих і технічних спеціалістів, розширення Гірничого інституту; про створення при Біржі музею зразків гірничопромислових і зернових продуктів.

Бюджет Біржового комітету складався із прибутків і в першу чергу з членських внесків і зборів. У 1910 р. він нараховував 7700 крб., у 1914 р. – 8467 крб.
Під час першої світової війни у будинку Біржі за рахунок її членів був організований лазарет на 10 ліжок для хворих і поранених воїнів.
Діяльність Біржі припинилась у 1918 р.

***
У 1920-х роках Катеринославська товарна біржа (Е.Т.Б.) розміщалася за адресою: м. Катеринослав (з 1926 р. - Дніпропетровськ), просп. К.Маркса, № 105-107, у приміщенні готелю «Франція» (будинок не зберігся). Діяльність біржі, що відновилася в 1922 р., поширювалася на території Катеринославської губернії (із червня 1925 р. відповідно до постанови ВУЦВК губернія була ліквідована), яка на 1925 р. охоплювала 4521 сільських й 33 міських населених пункта, що займали площу в 54431 кв. версту й складаються з 6-ти округів: Катеринославського, Олександрівського, Бердянського, Криворізького, Мелитопольского, Павлоградського. Після ліквідації Катеринославської губернії в район діяльності Е.Т.Б. увійшли округу: Катеринославський, Криворізький, Мелитопольський, Бердянський і Павлоградський, що в 1926 р. увійшов до складу Дніпропетровського округу.
7 грудня 1924 р. на загальних зборах Е.Т.Б. був обраний Біржовий комітет у кількості 24 чоловік з головою С.Я. Брауном, заступником М.А.Годзневським, що став головою комітету у вересні 1925 р.

Стан обраного біржового апарата виглядав в такий спосіб: Реєстраційне бюро, Арбітражна комісія, Котирувальна комісія із секціями: хлібної, металевої й загальної. З підсекціями: м'ясна, шкіряна, бакалейно-хіміко-москательна; Маклеріат, що складається з 6 маклерів; Товарні секції: а) хлібна, існуюча з 1923 р., б) металева, існуюча з 1924 р., в) лісова, існуюча з 1924 р., г) загальна, існуюча з 1924 р. й, що включає в себе ті галузі торгівлі й промисловості, що беруть участь у біржовому й позабіржовому торзі, які не охоплені попередніми секціями; Секція приватної торгівлі, Консультаційне бюро по юридичних питаннях
На 1925 р. існували: а) електро-метало-технична секція, організована 27 червня 1924 р., що на 1925 р. складалася з 19 чоловік, а бюро секції з 5 чоловік; б) лісо-топливна секція, що складалася з 11 чоловік, а бюро з 5 чоловік; в) секція приватної торгівлі, організована в 1924 р.; г) текстильна секція (у складі 15 чоловік), у яку на 1925 р. входило 9 організацій державних й 3 кооперативних. До лютого 1925 р. робота біржі по текстильному ринку проводилася в загальній товарній секції; д) бакалейно-хіміко-москательна секція; е) шкіряно-м'ясна секція, організована 16 червня 1925 р., до цього робота зі шкіряним й ското-м‘ясним ринками проводилася загальним відділом, що був створений в 1924 р.; ж) секція приватної торгівлі, організована в 1924 р., що до 1925 р. нараховувала 30 чоловік. Основним питанням було вивчення положення приватної торгівлі.

У грудні 1924 р. Біржовий комітет засновує на Е.Т.Б. транспортну секцію, що приділяє увагу питанням планування й регулювання перевезень свого району, виявленню й задоволенню потреб клієнтів - залізничного, водного, гужового транспорту й узгодженню в області перевезень інтересів органів транспорту з інтересами установ й осіб, що користуються їхніми послугами. А також було затверджено й тарифно-довідкове бюро, до обов'язку якого входило надання послуг всім, хто звертається до нього, видачею тарифних довідок, письмових висновків, порад й іншого, а також виявлення шляхом перевірки залізничних накладних переборів, прострочень у доставці вантажів і захист інтересів торгуючих організацій при втраті на залізницях клади, псуванню, недостачі й ін.
Арбітражна комісія була заснована 5 травня 1922 р. у складі 6 членів, 3 кандидатів і секретаря-юрисконсульта. Комісія розглядала порушення біржових угод, що переважно полягають у вимозі збитків внаслідок порушення угод.

Робота котирувальної комісії проводилася в 4-х секціях: хлібної, металевої, шкіряно-м'ясний і загальної. В 1925 р. у структурі комісії, що складалася з 40 чоловік, були проведені зміни - були виділені шкіряна й м'ясна підсекції в самостійну об'єднуючу шкіряно-м'ясну секцію.
Юридично-податкове консультаційне бюро було засновано в липні 1924 р., діяльність його полягала в обслуговуванні членів і відвідувачів Е.Т.Б. юридичною допомогою по всім, пов'язаним з торгівлею галузям законодавства. Консультації здійснювалися письмово й усно. Приділяючи велику увагу питанням якості продукції, Біржовий комітет в 1925 р. підняв питання про аналітичну лабораторію для організації камери в хлібо-інспекційному пункті при Е.Т.Б. для проведення аналізів всіх товарів, що з‘являються на ринку, у тому числі й хлібних. Для розширення економічної роботи Біржовим комітетом були запрошені в економвідділ консультанти-економісти.

Біржовий комітет мав постійне представництво в Обліково-позичкових комітетах банків, а також брав участь у засіданнях губернського й окружного плану. За

гальний обіг Товарної біржі на 1924/25 р. становив 99451 тис. руб., а на 1925/26 р. - 97181 тис. руб.
Товарна біржа займалася й видавничою діяльністю, що йшла у двох напрямках: збір відомостей, переважно цін ринків й інформування про їх всіх торгово-промислових організацій і видання біржового бюлетеня. У коло о

бов'язків інформаційно-видавничого відділу входили також інформація про стан ринків і діяльності Біржі як у місцевій пресі, так й у різних спеціальних друкованих органах. Редакція біржового бюлетеня перебувала в приміщенні Товарної біржі. Виходив бюлетень під назвами: «Біржовий бюлетень», «Торговельний бюлетень», «Бюлетень», останній номер якого вийшов 28 грудня 1929 р. з інформацією: «Редакція бюлетеня окрторгвідділу й товарної біржі доводить до відома передплатників про те, що на підставі постанови президії Біржового Комітету від 5.12.1929 р. видання Бюлетеня з 1/1-1930 р. припиняється». Передплатна плата на «Бюлетень» становила для місцевих 1 р.50 к., для іногородніх - 2 р., для низових сільгоспкоопераций - 1 р.25 к. на місяць.

У 1930 р. (за неуточненими даними) припинила свою діяльність і Дніпропетровська Товарна Біржа